Дорогі мої учні, під час карантину ми з вами будемо і вчитися і знайомитися з прекрасним. 19 березня легендарній українській письменниці та поетесі Ліні Костенко виповнилося 90 років. Прочитайте її вірші. Стояла груша, зеленів лісочок. Стояло небо, дивне і сумне. У груші був тоненький голосочок, вона в дитинство кликала мене. Ми з нею довго в полі говорили, не чули навіть гуркоту доріг. Мої важкі, мої щоденні брили старий Сізіф тим часом постеріг. Стояли ми одна супроти одної. Ні з чим не крились, не хотіли йти. Вона боялась осені холодної, а я боялась шуму й суєти. Удвох ми з нею слухали зозульку. І хмари йшли, як нетутешній дим. Сізіф курив свою гіркущу люльку, йому хотілось бути молодим. Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. Вона кричить: – Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава. Не всі, не всі, хоч ягідку облиш! Одна пташина так мене просила! Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш. І просто осінь щоб була кр...